Дорогі учні 9-А класу!

Проведіть вільний час із користю.Виконайте завдання до 7 лютого.

1. Прочитайте поему "Сон" ( "У всякого своя доля...") Т.Г.Шевченка.
Письмово охарактеризуйте творчість Т.Г.Шевченка періоду "трьох літ", опрацювавши матеріал підручника (с.195-204). Складіть паспорт твору.
Законспектуйте нижче поданий матеріал.
Вивчіть уривок  від початку поеми до "...Адамові діти".

Алегорія — інакомовне відображення абстрактного поняття, передане за допомогою конкретного образу. Алегорія складається з двох елементів: 1) смислового — це яке-небудь поняття або яви­ще (мудрість, хитрість, доброта тощо), що його прагне зобразити автор, не називаючи його; 2) образно-предметного — це конкрет­ний предмет, істота, зображена в художньому творі.Символ — близьке до алегорії поняття, але більш широке. Це предмет або слово, яке умовно виражає суть певного явища (хліб-сіль — гостинність; калина — Україна тощо).Гротеск — максимально можливе перебільшення сатирич­ного плану, засноване на нарочитому перетворенні дійсності за допомогою фантазії.Контраст — протиставлення або зіставлення явищ, понять (ще антитеза, антоніми).Умовність художня — свідоме порушення правдоподібності з метою висвітлити, зробити зримим те, що з якої-небудь причи­ни не може бути назване прямо або не має в реальному житті свого предметного втілення; відновлення форм, які зустрічаються в житті та природі. Образи, які одержуються в підсумку, не ціл­ком схожі на життя, з фактами життя їх не можна порівняти «прямим накладанням». Однак вони можуть виражати смисл цих фактів, правдиво відображати дійсність.ПрикладиАлегорія — картина «мордобитія» — сис­тема управління державою; символ — сова — птах туги, страху, безнадії; гротеск — портрети вельмож, царя й цариці; конт­раст — розкішна природа й жахливе життя покріпаченого наро­ду; умовність — зображення побаченого як сну тощо.

2. Прочитайте поему  "Кавказ". Опрацюйте матеріал підручника на с.204-211. Складіть паспорт твору. Вивчіть уривок із поеми (від початку до "...Кровавії ріки").

3.  Прочитайте твори Т.Г.Шевченка «Великий льох», «Стоїть в селі Суботові…».
Опрацюйте матеріал підручника.

Історія написання поеми У 1845 році Т. Шевченко прибув із Петербурга в Україну, щоб працювати в Археографічній комісії при Київському університеті. Вивчав і зарисовував пам'ятки старовини, тому що не покидав думки і далі видавати "Живописную Украину". Продовжував цікавитися Богдановою темою. У Суботові, біля колишньої резиденції гетьмана, замальовує козацькі хрести, збудовану гетьманом церкву Іллі ("Богданова церква в Суботові") і розриті москалями підземелля - залишки колишніх гетьманських палат ("Богданові руїни"). Саме тут, на руїнах Суботова й Чигирина, почуття тривоги за долю зганьбленої України знайшли своє відображення в поезіях "Розрита могила", "Чигирин" та "Великий льох". Тут, можна вважати, остаточно сформувалась його антимосковська концепція: думаючи про "сплюндровану", "обчухрану" російським братом Україну, дивлячись на Богданову церкву, як символ руїни нації, письменник робить висновок: все це є від возз'єднання з Росією.
« Великий льох» - це не історичний твір, проте головна дія відбувається у с. Суботові.