Дорогі дев'ятикласники!

Опрацюйте матеріали, викладені на блозі, та виконайте завдання до 28 жовтня.

Тема 1. Г.С.Сковорода. Життя і творчість філософа, просвітителя, поета.

ЗАВДАННЯ

 Ознайомтеся з біографією та творчістю Григорія Сковороди за допомогою міток на колажі або опрацюйте матеріал підручника.

Тема 2. Збірка "Сад Божественних пісень". Тематика віршів. Пісня "10" ("Всякому місту - звичай і права"). 

ЗАВДАННЯОпрацюйте теоретичний матеріал. Перегляньте відеозапис виконання пісні Г.Сковороди "Всякому місту - звичай і права", порівняйте його з надрукованим текстом. Складіть паспорт цього твору. Вивчіть "Всякому місту - звичай і права" напам'ять. 

 Сад божественних пісень, що проросли із зерен Святого Письма — збірка метафізичної поезії Григорія Сковороди, укладена протягом 1770–1780-х років.

Збірка «Сад божественних пісень» складається з 30 віршів, написаних між 1757 і 1785 роками. Кожна з пісень збірки мала мелодію, складену самим автором. Поклавши в основу вірша «зерно» зі Святого Письма, Сковорода здебільшого переосмислює кожну тему.

Кожній із пісень передують епіграфи, переважно з Біблії.

Тематика

Г. Сковорода звертається до пейзажної лірики і проникливо оспівує красу рідної природи. Досі не втратили естетичного значення його пісні «Весна люба, ах, прийшла!», «Ах поля, поля зелені», «Ой ти, птичко жолтобоко». В останньому творі ми бачимо піднесення найвищих якостей людини: розуму, совісті, працьовитості, проповідь життя, близького до природи. Ідеал поета — не явір, який стоїть над горою і якому буйні вітри ламають гілки, а верба, що шумить низько над водою. Відповідний і епіграф до цієї пісні: «Господь гордим противиться, смиренним же дає благодать». У пісні 13 («Ах поля, поля зелені»), як і в попередній, виразно звучать народнопісенні мотиви. Автора приваблюють поширені в народній ліриці образи зелених ланів, чистих поточків, кучерявих лісів, жайворонків, соловейків тощо . Силабічний розмір поезії наближається до побудови українських народних пісень. Життю міста з його гарячковою невсипучістю, виром пристрастей і бажань він протиставляв поезію тихих полів, зелених дібров, настрій безтурботного мандрівника, який не знає честолюбства і користі.

Критика соціального зла, як і у всіх просвітителів XVIII ст., поєднується в його віршах з антиурбаністичними мотивами, наприклад, як у пісні 12 («Не пойду в город богатий…»). Тут міським настроям протиставлена сільська природа як запорука свободи духу, морального здоров’ я, гармонії: «Не пойду в город богатий. Я буду на полях жить, / Буду век мой коротати, где тихо время бежит». І ці слова — не лише поетична фігура, а справжнє переконання Сковороди, який відмовляється від духовної і світської кар'єри.

Почуттям досягнутого миру з собою пройняті пісні 14, 28, 30. Так у пісні 28 («Возлети на небеса, хоть в Версальскіи ліса») поет ніби подає екстракт тих думок, які становлять предмет його філософських шукань. Пісня сповнена відвертого презирства до земних благ, до розкошів. Ні небеса, ні краса Версальських парків, ні золота одежа, ні царська корона не приносять щастя. Мудрість життя — у радості душевної гармонії. Вершиною поетичної творчості Сковороди є знаменита 10-та пісня («Всякому городу - нрав і права»). Написав її поет у 1758-59 рр. у с. Ковраї, коли працював домашнім учителем у родині поміщика Томари і мав змогу глибоко вивчати життя селян-кріпаків. Добре знав він і життя міського населення. Тому змальовані поетом персонажі постають перед нами в доказових, живих деталях. Це типові образи панів і підпанків: злодіїв, шахраїв, розпусників. Перед нами постає точна картина тогочасної дійсності з пекучими протиріччями, соціальною нерівністю, вседозволеністю багатіїв та бідами покривджених. У цьому вірші кожний рядок має величезне смислове навантаження. Під вогонь сатири потраплять чиновники-бюрократи, шахраї, стяжателі, нечесні судді та схоластична система тогочасної освіти. Сковорода осуджує і брехню, і неробство. Пісня позначена впливом українського фольклору. Вона навіть побудовою і мовними засобами нагадує відому кобзарську лірницьку пісню «Про Правду і Кривду». Сковорода протиставляє недосконалому суспільству «совість, як чистий хрусталь». Ясний розум, чисте сумління є морально- естетичним ідеалом Сковороди, який він протиставляє світові зла, наруги, несправедливості.

Всякому місту – звичай і права

Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю – любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Панські Петро для чинів тре кутки,
Федір-купець обдурити прудкий,
Той зводить дім свій на модний манір,
Інший гендлює, візьми перевір!
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Той безперервно стягає поля,
Сей іноземних заводить телят.
Ті на ловецтво готують собак,
В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Ладить юриста на смак свій права,
З диспутів учню тріщить голова,
Тих непокоїть Венерин амур,
Всяхому голову крутить свій дур.
В мене ж турботи тільки одні,
Як з ясним розумом вмерти мені.

Знаю, що смерть – як коса замашна,
Навіть царя не обійде вона.
Байдуже смерті, мужик то чи цар, –
Все пожере, як солому пожар.
Хто ж бо зневажить страшну її сталь?
Той, в кого совість, як чистий кришталь...

Тема 3. Уславлення свободи як найвищої цінності людини ("De libertate").

Прочитайте поезію "De libertate".  Виконайте її ідейно-художній аналіз (усно).

Григорій Сковорода 

De Libertate [1] 

Що є свобода? Добро в ній якеє? 

Кажуть, неначе воно золотеє? 

Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, 

Проти свободи воно лиш болото. 

О, якби в дурні мені не пошитись, 

Щоб без свободи не міг я лишитись. 

Слава навіки буде з тобою, 

Вольності отче, Богдане-герою! 

[1] Про свободу (лат.)

Тема 4. Повчальний характер і художні особливості збірки "Байки харківські". Образне втілення ідеї "сродної праці" ("Бджола та Шершень").

ЗАВДАННЯ

Опрацюйте матеріал

Збірка "Байки харківські"

У 1769-1774р.р. письменник створив 30 оповідок, що склали знамениту збірку «Байки харківські». Жанр байки не був тимчасовим захопленням Сковороди. Перші 15 написано «у сьомий десяток нашого століття», мабуть, у 1769р. після вигнання із Харківського колегіуму, коли філософ усамітнився на хуторах побіля Харкова. Решту 15 завершено в 1774 р. в с.Бабаях.

Оригінал збірки байок, подарований І.Панкову, не зберігся, а з численних списків до нас дійшли лише три. Вперше збірка була надрукована в 1946 році.

Особливості байок Г. Сковороди

1.     Прозова форма.

2.           Переважно оригінальні сюжети.

3.            Сюжетна частина: або короткий діалог («Колеса часовії», «Голова і Тулуб», «Сова і Дрізд»), або розгорнуте оповідання («Мурашка і Свиня», «Собака і Вовк» й ін.).

4.            Сила, або мораль, подається у формі короткого афо­ризму, коментарю чи навіть філософського міні-трактату.

5.           Викривальна суть байок щодо вад людського характеру.

6.           Уславлення високих моральних якостей людини в образах-алегоріях.

7.           Мовне багатство: насиченість прислів'ями, приказка­ми, крилатими висловами, цитатами з Біблії та філософсь­ких творів попередників, що свідчить про глибоку осві­ченість письменника, знання фольклору; афористичність.

Ідея "сродної праці"

У концепції Г. Сковороди «сродна праця» взаємопов’язана із самопізнанням та вченням про щастя. «Сродна праця» є необхідною умовою у досягненні людиною щастя, реалізацією справді людського способу існування. Автор визначає «сродну працю» як те, що праця не виступає засобом існування, а є найперша природна потреба і найвища насолода особистості.

Варто наголосити, що «сродна праця» розкриває здібності людини, дозволяє їх реалізувати, визначає смисл людського існування, духовно збагачує особистість, дозволяє віднайти особистості своє місце в суспільстві.

Закріпіть матеріал, переглянувши відео.

Бажаю успіхів!